Алія Молдагулова: подвиг, факти біографії

Алія Молдагулова подвиг здійснила у 18 років, за що була удостоєна найвищого звання Героя Радянського Союзу, але, на превеликий жаль, посмертно. Әлія Молдағұлова назавжди залишилася в пам’яті людей юною красунею-козашкою, яка проявила себе як мужній і відчайдушний боєць у боротьбі з фашистами.

Алія Молдагулова: подвиг і пам’ять

Випускниця першого набору школи жінок-снайперів, єфрейтор Молдагулова Алія Нурмухамбетовна склала військову присягу 23 лютого 1943-го. Влітку отримала призначення і стала снайпером в одній із бригад Північно-Західного фронту. З жовтня того ж року 18-річна Алія перебувала в діючій армії.

Маленьку тендітну дівчину бойовий командир побоювався відправляти на передову. Але наполегливість вона проявила ще в 17 років, коли намагалася потрапити на фронт. А тепер вона була гарним стрільцем, отримала під час випуску іменну гвинтівку з гравіюванням «Від ЦК ВЛКСМ за відмінну стрільбу», тож домоглася свого.

Ось які яскраві епізоди короткого бойового шляху юного снайпера згадували її товариші по службі:

  • Подруги запам’ятали, яким темпераментним бійцем була Алія Молдагулова. Їй не завжди вистачало терпіння вистежувати фашистів із засідки, вона могла, ризикуючи, висунутися і крикнути: «Фріц, покажися!»
  • Снайперів на фронті берегли, але іноді й їм доводилося ходити в розвідку. Алія проникла в розташування ворога в селянському одязі, взяла фашиста в полон.
  • Після снайперських пострілів на червоноармійців обрушувався вогонь ворога. Алія виявляла безстрашність і мужність, виносила з-під вогню поранених.

Так у бойовій обстановці проявила себе дівчина, на її снайперському рахунку було вже понад 30 знищених фашистів. Такий бойовий досвід і безстрашність — чинники, які привели її до подвигу.

На початку 1944-го бригада, яка діяла в Псковській області, отримала завдання вивести з ладу залізничну лінію поблизу міста Новосокольники. Вирішальні події відбулися 14 січня. Бійці кілька разів відбивали атаки противника, самі намагалися атакувати, але не могли подолати вогонь ворога.

Відчайдушно проявила себе Алія Молдагулова:

  • Коли загинув командир роти, вона першою кинулася в атаку і підняла бійців із кличем: «Брати, солдати, за мною!»
  • В атаках цього дня вона особисто поклала десятки фашистів.
  • По дорозі дівчина помітила ворожий міномет і знищила його гранатами. Це звільнило просування до залізничної станції. Але сама Алія була поранена осколком у руку.

Рукопашний бій зав’язався вже в самій німецькій траншеї, дівчина і тут не відставала від інших бійців. Вдруге вона була важко поранена пістолетним пострілом у груди, але й сама встигла знищити німецького офіцера. Її рана стала смертельною. Подвиг Алії Молдагулової — приклад волелюбності та глибокої ненависті до ворога — якості, яка притаманна всім казахстанцям — воїнам Степу.

Через деякий час, у червні 1944-го, за бойовий подвиг Алія Молдагулова посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу і нагороджена орденом Леніна. Схоже з її долею життя іншої дівчини-козашки, яка геройськи загинула на полях Другої світової війни: Алія Молдагулова і Маншук Маметова увійшли в історію і пам’ять народу як герої ВВВ Казахстану.

Пам’ять про подвиг Молдагулової увічнена в назві аулу, вулиць у Москві, Санкт-Петербурзі, Нур-Султані, зведено пам’ятники на її честь у цих та інших містах. На місці трагічних подій створено меморіальний комплекс, в Актобе — музей. Її яскраве життя відображене в книгах, піснях, фільмах і навіть у балеті.

Алія Молдагулова: деякі факти біографії

Зовсім короткий життєвий шлях пройшла Алія Молдагулова. Біографія її з самого дитинства складалася так, що формувала стійкість, рішучість, наполегливість характеру.

У мальовничій долині Західного Казахстану розташовувався аул Булак. Тут 25 жовтня 1925 року народилася дівчинка, яка прославилася як відважний герой.

Її батько, Нурмухамбет Саркулов, був знатного походження, переховувався від радянської влади, сім’ю бачив рідко. Мати, Маржан, билася з останніх сил, щоб прогодувати в голодні роки двох дітей. Збираючи картоплю, що залишилася на полі, вона загинула, підстрелена сторожем. Син її, брат Алії, незабаром помер від кору.

У вісім років Алія опинилася в сім’ї дядька по матері, змінивши при цьому прізвище. У 10-річному віці вона з сім’єю дядька Аубакіра Молдагулова опинилася в Москві. Пізніше всі переїхали до Ленінграда, куди перевели навчальний заклад, у якому навчався дядько Алії.

Сім’я жила обмежено, тому Алію з 14 років влаштували в школу-інтернат. Вона відмінно вчилася, була активною піонеркою, однією з перших казахських дівчаток побувала на відпочинку в Артеку.

У перші місяці війни сім’я дядька евакуювалася, але Алія вирішила залишитися в Ленінграді:

  • Їй довелося працювати на будівництві оборонних укріплень, ночами вона чергувала на даху будинку, рятуючи його від запалювальних снарядів.
  • Навесні 1942 року вже з блокадного міста дитячий будинок евакуювали в Ярославську область. Тут Алія закінчила семирічку, вступила до Рибінського авіаційного технікуму, але провчилася там лише кілька місяців.

Дівчина рвалася на фронт, подавала кілька разів заяву. У Підмосков’ї тоді створювалася школа підготовки жінок-снайперів. Наполеглива Алія Молдагулова опинилася в першій групі учнів цієї школи.

Навчалася вона з інтересом і завзяттям, освоювала бойову зброю, тактику, топографію. Багато часу йшло на тренування, що розвивали спритність, витривалість, терпіння, необхідні снайперу. На це йшло до 15 годин на добу. А у вільний час, уночі, Алія вчилася підійматися на дерева, бо зростала в степу і не мала таких навичок.

Алія Молдагулова була однією з найкращих випускниць школи снайперів, їй пропонували залишитися в ній інструктором. Але не для цього вона вчилася: дівчина, як і раніше, рвалася боротися з ворогами, які напали на країну. Тому з жовтня 1943 року вона була в діючій армії і почала свій короткий славний бойовий шлях.

На самому початку дорослого життя загинула Алія Молдагулова. Фото юної дівчини в бойовій формі змушує стискатися серце у всіх, хто його бачить: така красива, така юна і відважна, вона так сильно любила свою країну і людей, що віддала за них власне життя.

Позначки:, , , , ,
close