Буддизм: основні ідеї та принципи

Із трьох світових релігій буддизм — найдавніше віровчення: йому понад 2,5 тисячі років. Його принципи та погляди органічно сприймаються новими поколіннями. Ідеї буддизму присутні в багатьох сучасних системах самовдосконалення, далеких від релігії. Коротко розглянемо, у чому привабливість цінностей цього вчення.

Головне про буддизм

Буддизм виник у Стародавній Індії в середині I тисячоліття до нашої ери. Його появу пов’язують з ім’ям принца Сіддхартхи Гаутами. До 30 років він жив безтурботно і був приголомшений, побачивши горе, потреби і смерть людей. Принц став аскетом, спостерігав за своєю свідомістю і духовним світом, медитував, унаслідок чого досяг просвітлення — став Буддою. З 35 років він став проповідувати нове вчення.

Кілька століть вчення Будди існувало в усних переказах. Тільки в I столітті до н. е. його вперше записали на пальмовому листі. Відтоді прихильники цієї релігійної системи створили безліч праць, які стали основою етики буддизму.

Що таке буддизм?

Буддизм загалом розглядається як релігійно-філософське вчення, його визначають як:

  • релігію;
  • філософію;
  • етичне вчення;
  • культурну традицію.

Будда стверджував, що кожна людина своїми зусиллями може стати просвітленою і частиною божественної сутності. Тому послідовники не наділяли свого вчителя надприродними рисами, не обожнювали. У самому вченні заперечується існування Бога-творця і вічної душі. У цьому суттєва відмінність буддизму від християнства та ісламу, що виникли пізніше.

Відомий учений-релігієзнавець, буддолог Євген Торчинов пояснює, що буддизм став світовою релігією, бо переступив кордони й поширився серед сотень мільйонів жителів планети, його духом пронизана вся культура Сходу.

Суть і філософія буддизму

Будда стверджував, що розуміння життя прийшло до нього не як божественне одкровення, а стало результатом роздумів. Його цікавило, чому життя людей таке важке і чи є можливість позбавлення від цього.

У чому полягає філософія буддизму? Будда сформулював 4 постулати вчення:

  1. Світ сповнений страждань і недосконалості. Людина існує в умовах страху, тривожності, непостійності. Вони спотворюють реальність, тому слід осягнути причину страждань, щоб знайти шлях позбавлення від них.
  2. Джерело страждань людини Будда знаходить у бажаннях і пристрастях, у жадобі до життя і чуттєвих задоволеннях, які долають людей. Ці пристрасті змушують обертатися колесо життя по колу народжень і смертей.
  3. Є можливість вирватися з цього кругообігу, щоб припинити страждання. Це шлях подолання пристрастей, шлях просвітлення. Вища мета цього шляху — досягнення нірвани (стану блаженного небуття).
  4. Будда визначив, як іти до цієї мети. Він описав шлях порятунку, який складається з 8 етапів, зокрема:
  • дотримання етичних норм;
  • осягнення мудрості;
  • медитації тощо.

Інша назва шляху — серединний, тобто рівновіддалений як від аскетизму, так і від задоволень.

Авторитетний учитель буддизму, знавець традицій К’ябгон Тралег у книзі «Сутність буддизму» вважає хибним твердження про те, що вчення прагне викорінити бажання. У буддизмі йдеться про те, щоб долати надлишкові, надмірні їхні форми.

Напрями та школи буддизму, сучасні форми

Буддизм поширився в Південно-Східній і Середній Азії, на Далекому Сході, в Японії та Тибеті. Скрізь зберігалася основоположна віра в «три коштовності» — Будду, його вчення і чернечу громаду.

У результаті поширення віровчення ще в давнину виникли його різновиди. Які є напрями буддизму? Головні з них:

  1. Хінаяна — напрямок, що виник у III столітті до н. е. Його прихильники ідеалізували чернече життя, вважали, що ніхто не може допомогти людині на шляху порятунку, що це можливо зробити, лише доклавши власних зусиль.
  2. Напрямок махаяна зародився пізніше, у I столітті н. е. У ньому переважала думка, що миряни в благочесті можуть зрівнятися з чернецтвом, а допомогу на шляху порятунку їм нададуть святі.
  3. Усередині махаяни в V столітті виник тантричний напрям — ваджраяна. У ньому головним засобом досягнення просвітлення вважалися таємні мантри.

У сучасному буддизмі напрям тхеравада зберігає «вчення старійшин» раннього періоду. У тибетській і далекосхідній школах переважають ідеї махаяни.

У США та Західній Європі на початку ХХ століття вчення поширилося у вигляді дзен-буддизму. Сучасний дослідник Н. Кузнєцова зазначає, що його прихильники — це переважно інтелектуали. Для них пріоритетним стало досягнення контролю розуму над тілом, медитація та йога. Спостерігається своєрідна американізація буддизму — створюються дзен-центри, комуни молоді та студентів.

Основні принципи та уроки буддизму

За століття і тисячоліття існування релігійно-філософського вчення в його рамках сформувалися основи моралі та моральності. Вони становлять загальнолюдські цінності, що не втратили актуальності й для сучасної людини.

Правила буддизму

В основу етики буддизму покладено 5 обітниць (правил), спільних для всіх напрямків вчення:

  1. Заборона на заподіяння шкоди всім живим істотам. Прямо забороняються вбивства, зокрема смертна кара, евтаназія, аборти. Як продовження цього заповіту, культивуються доброта, співчуття, доброзичливість.
  2. Забороняється злодійство. Вітається прояв щедрості та самовідданість.
  3. Перелюб забороняється в усіх формах. Буддисти закликають формувати сексуальну відповідальність, прихильність до довгострокових зобов’язань.
  4. Засуджуються брехливі висловлювання, образи, лайка, плітки. Послідовники вчення закликають виховувати в собі такі якості, як чесність і надійність.
  5. Буддизм засуджує будь-які форми сп’яніння — алкоголь, наркотики тощо.

Таким чином, етика буддизму ґрунтується на принципах поміркованості та доброзичливості до світу (не можна завдавати шкоди нікому і нічому). У ній вітається розвиток чистих і благородних якостей, які очищають розум і ведуть до просвітлення.

Чого вчить буддизм?

Вчення Будди засноване не на вірі, а на багатогранному досвіді. Воно вдосконалювалося багатьма послідовниками, які створили тисячі праць. У результаті склалася етика буддизму, якою керуються мільйони людей на планеті в повсякденному житті.

Є деякі правила, які мають практичне значення не тільки для прихильників цього вчення:

  • Будьте вдячні за все, що відбувається у вашому житті. Хороші явища роблять нас щасливішими, погані приносять досвід, чогось вчать. Вдячність притягує радість, любов, здоров’я і процвітання.
  • Умійте прощати. Образи отруюють душу, заважають жити. Звільнення від них приносить душевний спокій.
  • Ніхто не з’являється у вашому житті випадково. Кожна людина виникла з якоюсь метою, але вам вирішувати, приймати її урок чи відкинути.
  • Вірте, що в найважчі часи Всесвіт прийде на допомогу. Людині не буде дано більше випробувань, ніж вона зможе витримати.
  • Вирішуйте проблеми через їхнє усвідомлення. Не заганяйте їх усередину — дивіться правді в очі. Буддизм вчить, як прийняти страхи і слабкості, пройти через них, щоб позбутися.
  • Діліться любов’ю, мудрістю, талантом. Усе, що віддаєте, до вас повернеться. Віддаєте хороше — отримаєте у відповідь багато прекрасного.
  • Досягнення досконалості, перфекціонізм — ілюзія. Розслабтеся і дозвольте собі робити помилки, будьте щасливі незалежно від результату своїх зусиль.
  • Живіть сьогоденням, а з минулого виносьте уроки. Про майбутнє мрійте без фанатизму, але пам’ятайте, що щастя тут і зараз.
  • Живіть серед тих, хто вас любить і підтримує. Не витрачайте життя на тих, хто у вас не вірить.
  • Беріть від природи й навколишнього світу енергію і все, що потрібно для здоров’я. Це просто й доступно всім.
  • Не приймайте все занадто близько до серця, пізніше пошкодуєте про свої страждання, які того не варті.

Людині притаманне прагнення до кращого, вона шукає шляхи розвитку та вдосконалення. Філософія буддизму дала багато чого сучасним системам саморозвитку. Вона пропонує зрозумілі принципи та правила, які змінюють життя людини та її взаємовідносини зі світом на краще.

Позначки:, , , , ,
close