Оголошення Тернопіль

Хто такий Габіт Мусрепов? Ғабіт Мүсірепов — казахський радянський письменник, критик і драматург, перекладач, громадський діяч. Він належить до покоління найплідніших письменників, творче формування і становлення яких припало на важкі 1930-ті роки.

Незважаючи на непрості обставини, в яких Мусрепов проходив становлення як письменник, він залишався вірним своєму народові, умів цінувати й захоплюватися красою рідної мови, мудрістю, різнобічністю національного характеру. Це знайшло відображення в його житті та творчості.

Де і коли народився Габіт Мусрепов? Altyn Qor пише, що майбутній діяч з’явився на світ 22 березня 1902 року в аулі Жанажол (Жамбилський район, Північно-Казахстанська область). Габіт народився в багатодітній сім’ї: у Діни і Махмута Мусрепових було семеро дітей.

Де навчався Габіт Мусрепов? За даними «Әдебіет портали», перші кроки в науку хлопчик робив у рідному аулі. Там він опанував грамоту і лічбу. Коли йому виповнилося 14 років, родичі, які жили в Убаганському районі, допомогли йому вступити в російське двокласне училище. Через рік навчання юнак вступив до Преснегірківської школи. Далі були Оренбурзький робітфак, який Габіт Мусрепов закінчив у 24 роки, і Омський сільськогосподарський інститут.

Історія Казахстану містить факти переслідувань і репресій, яких у роки радянської влади зазнала казахська інтелігенція. Мусрепов не виняток.

Його оминула доля Жусіпбека Аймауитова і Шакаріма, яких розстріляли на початку 1930-х, Міржакіпа Дулатова, який загинув у ГУЛАГу. Однак життя Мусрепова не можна назвати легким. Габіту довелося відбути річне трудове перевиховання за лист до Сталіна, в якому він розповів про жахи голоду в Казахстані 1932 року.

Повернувшись, Габіт працював редактором газети «Социалиста Казакстан» і журналу «Шмель», керував роботою управління у справах мистецтв при Раднаркомі республіки. З 1938 року входив до правління національного відділення Спілки письменників.

Видатний діяч мав величезний успіх у протилежної статі. У 20 років він пов’язав себе узами шлюбу з юною невісткою бая Каншайим, яку вкрав. Через чотири роки знову одружився. Його обраницею стала Хусни Ягфарова — донька татарки та башкира. Жінка подарувала Габіту чотирьох доньок.

Раїса Мухамедьярова — актриса театру та кіно — стала його третьою дружиною. Вони познайомилися, коли письменнику було 60, а Раїсі — 23, одружилися 1964 року, виховували двох доньок. Через 8 років подружжя розлучилося.

Останньою супутницею Мусрепова стала Газіза Бісенова — його літературний секретар. З нею письменник прожив до самої смерті.

Помер видатний діяч Казахстану 1985 року. Як повідомляє Billion Graves, Мусрепов похований на Кенсайському цвинтарі, який розташований в Алмати.

Творчість

Як і багато інших письменників його покоління, Габіт Мусрепов був багатогранною особистістю. Що писав Габіт Мусрепов? Він був не тільки прозаїком, а й вченим-літературознавцем, робив переклади статей і оповідань, писав сценарії для документальних і художніх фільмів, лібрето для опер, букварі.

Перші кроки в літературі

Казки та народні поеми — джерела формування естетичного смаку та гуманістичного світогляду Мусрепова. Дотик до класики обмежив його талант і підштовхнув до творчості. Завдяки впливу Сакена Сейфулліна та Сабіта Муканова Мусрепов узявся за перо. Перша повість «У безодні» («Тулаған толқинда», 1928) викликала жвавий інтерес читачів.

Драматичні твори

Літературознавці відзначають величезний внесок у становлення національної драматургії, який зробив Габіт Мусрепов. Театр 1930-х років гостро потребував творів, заснованих на національному матеріалі, і письменник створив низку п’єс:

• «Амангельди»;
• «Кози Корпеш — Баян сулу»;
• «Ахан-Сере і Актокти».

Також Мусрепов переклав казахською світові шедеври:

• трагедію «Антоній і Клеопатра» Шекспіра;
• п’єсу «Скупий» Мольєра;
• твір Островського «Таланти і шанувальники».

Внесок Мусрепова в розвиток національного театру не залишився непоміченим владою. У 1992 році Указом Кабінету міністрів РК його ім’ям було названо Казахський державний академічний театр для дітей та юнацтва в Алмати, як сказано на сайті театру.

Зрілість таланту

Мусрепов мав яскравий талант епіка. Його оповідання заворожують читача різноманітністю емоцій, хитросплетінням сюжетних ходів, несподіваними фіналами:

• «Акліма»;
• «Тимко»;
• «Перший фронт».

Однак особливе значення для розвитку національної прози мали його повісті та романи:

• «Солдат із Казахстану» — один із перших творів про Другу світову війну. Буденний опис війни дисонує зі смертельною небезпекою, на яку наражається головний герой — романтично налаштований юнак.
• «Пробуджений край» — епічне полотно, в якому представлена історія Казахстану часів революційних змін. Письменник відійшов від одноколірності оповіді, зміг правдиво відобразити сумніви й помилки людей, які обирали новий шлях для себе і своєї країни.
• «Улпан її ім’я» — роман, що продовжив великий цикл лірико-філософських творів автора, присвячених жінці, матері. Автор представляє горду, люблячу і страждаючу жінку, яка стала втіленням національної душі.

Внесок письменника в культурне життя високо цінували. Мусрепов отримав державну нагороду Герой Соціалістичної Праці, три ордени Леніна, два ордени Трудового Червоного Прапора. Як повідомляє «Новое телевидение», Габіт удостоївся Держпремії КазССР ім. Абая, яку було вручено йому за твір «Однажды и на все жизнь».

Габіт Мусрепов — видатна особистість в історії культури і мистецтва РК і всього тюркського світу. Його талант, невичерпна енергія, старанність і відданість справі продовжують надихати людей.