Володимир Меньшов: біографія та найкращі кінороботи

Володимир Валентинович Меньшов залишив величезну творчу спадщину, прославив російський кінематограф. Його фільм «Москва сльозам не вірить» завоював «Оскар», а «Любов і голуби» став найулюбленішою мелодрамою радянської епохи. Його найкращі ролі, фільми та проєкти заслуговують на особливу увагу.

Біографія та особисте життя Володимира Меньшова

Актор і режисер Володимир Меньшов родом із Баку — столиці Азербайджану. Тут він з’явився на світ 17 вересня 1939 року. Володимир Меньшов став одним із символів епохи розквіту радянського кіно.

Шлях до успіху

Майбутній кінорежисер, актор, сценарист і продюсер Володимир Валентинович Меньшов народився в сім’ї моряка, який згодом став служити в органах внутрішньої безпеки. Він був першою дитиною в молодій сім’ї, його сестра Ірина народилася двома роками пізніше.

Особливості професійної діяльності Валентина Меньшова змушували сім’ю часто переїжджати. У перший клас маленький Вова пішов в Астрахані. Ще в школі він твердо вирішив пов’язати життя з кіно:

  • Захоплено переглядав радянські фільми.
  • Брав участь у постановках шкільного театру.

Батьки скептично поставилися до вибору сина, але він був непохитний і після школи поїхав до Москви. Перша спроба вступу до театрального вишу виявилася невдалою. Володимир повернувся додому, влаштувався на роботу. У наступні чотири роки освоїв кілька професій:

  • токаря на заводі в Астрахані;
  • актора допоміжного складу міського театру;
  • шахтаря у Воркуті;
  • матроса в Баку.

Другу спробу підкорити Москву Меньшов зробив 1961 року. Вона виявилася успішною. Володимир вступив на акторський факультет школи-студії МХАТ. Там у ньому не бачили перспективного студента, та він і сам довго вважав себе наївним провінціалом. Так він сказав про себе в інтерв’ю. Закінчивши навчання 1965 року, Володимир став членом трупи Ставропольського крайового драматичного театру.

Пропрацювавши два роки, він зрозумів, що його більше приваблює амплуа режисера. Наступним кроком стало повернення до Москви і вступ до аспірантури ВДІКу на кафедру режисури. Він справив сильне враження на керівника, знаменитого режисера Михайла Ромма. І Михайло Ілліч відразу зарахував його на другий курс.

У Ромма Меньшов відучився три роки. Йому належало спробувати себе як актора театру і кіно, перш ніж створити дебютний кінопроект.

Сім’я, діти та онуки

З дружиною Вірою Алентовою Меньшов познайомився на другому курсі МХАТу. Віра вважалася талановитою студенткою, і недоброзичливці вважали, що з Володимиром вона занапастить свій талант. Алентова завжди вірила в обдарованість обранця.

Всупереч прогнозам закохані одружилися ще студентами, але були змушені роз’їхатися після закінчення інституту. Володимир вирушив до Ставрополя, а Віра залишилася в Москві, ставши членом трупи театру імені Пушкіна. Коли Володимиру було 30 років, у пари народилася дочка Юлія. Вона продовжила акторську династію, стала відомою актрисою і телеведучою.

Подружнє життя складалося складно. Через побутову невлаштованість виникали конфлікти, і пара вирішила розлучитися без розірвання шлюбу. Розставання тривало чотири роки. Подружжя зрозуміло, що не може одне без одного. Їхнє повторне возз’єднання відбулося 1978 року того дня, коли Юля пішла до 1 класу.

Разом Володимир і Віра прожили довгих п’ятдесят п’ять років, багато працювали разом. В інтерв’ю Дмитру Гордону Віра Алентова сказала, що не змогла б прожити без чоловіка, оскільки погано пристосована до життя.

У родині Меньшових з’явилося нове покоління, онуки:

  • Андрій Ігорович Гордін (1997).
  • Таїсія Ігорівна Гордіна (2003).

Володимир Валентинович помер 5 липня 2021 року на 82-му році життя від ускладнень, спричинених Covid-19.

Професійна діяльність і головні досягнення

Володимир Меньшов наполегливо йшов до мети і став знаменитим режисером кіно. Він пройшов усі етапи професійного становлення, що дало змогу глибоко і тонко відчувати світ кіно, створювати талановиті роботи.

Акторські роботи

Першу роль у кіно Володимир Меньшов отримав, коли йому виповнився 31 рік. Його найкращими роботами стали такі:

  • Робітник Кукушкін, закоханий у доньку шинкаря, у картині «Щасливий Кукушкін» (1970).
  • Голова колгоспу Семен Іванович Бобров у фільмі «Людина на своєму місці» (1972).
  • Клим Авілов в «Останній зустрічі» (1974).
  • Психолог Михайло Петров у фільмі «Власна думка» (1977).
  • Ігор Гнатович у картині «Час для роздумів» (1982).
  • Агент ЦРУ Стів Брюстнер у «Перехопленні» (1986).
  • Павло Голіков у кінопроекті «Де знаходиться нофелет?» (1987).
  • Купець Фрол Авер’янович Сатановський у «Китайському сервізі» (1999).
  • В’ячеслав Сергійович, міністр внутрішніх справ, у фільмі «Льодовиковий період» (2002).
  • Гесер у «Нічній варті» (2004) і «Денній варті» (2005).
  • Трехголович у «Викрутасах» (2010).
  • Валерій Михайлович Гаврилов у картинах «Ялинки 2» (2011) і «Ялинки останні» (2018).

Меньшов знімався в епізодичних ролях у власних фільмах.

Режисерські роботи

Дебютний проект приніс йому несподіваний успіх. Володимиру Валентиновичу виповнилося 37 років, і стрічка «Розіграш» (1976) підняла його на новий рівень у кар’єрі, принесла державну премію всьому творчому колективу.

Справжній тріумф не змусив довго чекати. Драма «Москва сльозам не вірить» (1979) з блискучим акторським складом, Вірою Алентовою в головній ролі стала справжнім проривом. Фільм про кохання і вміння досягати цілей приніс чимало нагород:

  • Став лідером прокату і фільмом року в 1980-му: картину побачили понад 80 млн осіб.
  • Отримав Державну премію 1981 року.
  • Переміг у номінації «Найкращий фільм іноземною мовою» та отримав «Оскара» 1982 року. Про те, як він хитрістю залишив статуетку у себе вдома, Меньшов розповів у бліц-інтерв’ю.
  • Був номінований на кінопремію фестивалю «Золотий ведмідь» у Берліні (1980).
  • Отримав приз MTV Russia Movie Awards (2009) як найкращий радянський фільм.

У кінострічки і сьогодні рейтинг 8,1 бала на сайті IMDb.

Серед робіт Меньшова-режисера слід виділити такі картини, як:

  • Лірична комедія «Любов і голуби» (1984) — один із найпопулярніших фільмів десятиліття, який розійшовся на цитати.
  • Комедія-фарс «Ширлі-мирлі» (1995) стала успішною в період занепаду вітчизняного кіно.
  • Мелодрама «Заздрість богів» (2000), в якій знялася Віра Алентова і Жерар Депардьє.

Володимир Меньшов також виступив сценаристом і продюсером безлічі успішних проектів, грав у театрі.

Громадська та політична діяльність

Крім роботи в кіно, Володимир Валентинович брав участь в інших проектах:

  1. З 1982 року викладав кінорежисуру, керував режисерськими майстернями в провідних профільних вишах Москви.
  2. Вів реаліті-шоу «Останній герой» (2004).
  3. Був головою російського Оскарівського комітету.

Меньшов також був членом опікунської ради ВДІКу, перебував у правлінні «Мосфільму» і Союзі кінематографістів, головував у Громадській раді при ФСВП РФ.

Нагороди

Багаторічна творча діяльність Володимира Валентиновича Меньшова відзначена державою:

  1. Йому присуджено звання «Заслужений діяч мистецтв» (1984) і звання «Народний артист Російської Федерації» (1989).
  2. Він неодноразово ставав володарем державних премій.
  3. Його нагородили орденом «За заслуги перед Вітчизною II-IV ступенів» (2017).

Він став почесним громадянином Астрахані, кілька його акторських робіт були відзначені на великих російських кінофестивалях.

Талант, харизма і вроджене вміння бачити картину загалом дозволили Меньшову заслужити любов публіки, повагу колег і визнання експертів. Його роботи були і залишаться цінною спадщиною світового кінематографа.

Унікальна добірка новин від нашої редакції

Позначки:, , , , , ,
close